Знайди те, що шукаєш у своєму місті

У п’ятницю зранку шкільний автобус Столичного шкільного округу Клівленда (CMSD) потрапив у дорожньо-транспортну пригоду на одній з найжвавіших ділянок автомагістралі I-71, що спричинило значні затримки для ранкових водіїв. Інцидент, який трапився до 7:30 ранку, збігся з годиною пік і призвів до повного перекриття кількох смуг руху поблизу мосту Іннербелт, — підтвердила речниця округу Дженіс Едвардс.За попередньою інформацією, автобус врізався у задню частину іншого транспортного засобу в районі злиття I-71 і I-90 — ділянці, де навіть незначні пригоди мають ланцюговий ефект, миттєво сповільнюючи трафік у центрі міста. Попри силу удару та ранкову завантаженість автошляхів, на момент аварії в салоні автобуса не було учнів, і жодна особа не постраждала."Ми вдячні, що ситуація не обернулася трагедією, — зазначила Едвардс. — Наші водії проходять регулярне навчання з безпеки, і той факт, що всі залишились неушкодженими, свідчить про ефективність цих заходів".Служби екстреного реагування оперативно прибули на місце події. Всі смуги на I-71 в районі мосту Іннербелт були тимчасово перекриті, а рух на I-90 також було частково зупинено через обмеження на розв’язці з I-71. До 9-ї ранку, згідно з інформацією Департаменту транспорту штату Огайо (ODOT), рух на більшості смуг було відновлено, хоча залишкові затори зберігалися ще протягом години.Ця пригода є нагадуванням про вразливість міської інфраструктури до неочікуваних збоїв, навіть якщо вони не призводять до фізичних травм. За словами представників CMSD, автобус проходив стандартний маршрут і прямував на технічне обслуговування після ранкової зміни. Водій дотримався всіх інструкцій після інциденту, зокрема активував аварійні сигнали та повідомив службу диспетчеризації.Утім, інцидент уже викликав нову хвилю обговорення в муніципалітеті щодо доцільності розширення системи моніторингу трафіку на ключових автомагістралях Клівленда — особливо в зонах перетину інтенсивного трафіку поблизу шкільних маршрутів.“Щоранку тисячі батьків покладаються на безпечну доставку своїх дітей до школи. Такі випадки нагадують, наскільки важливо інвестувати в оновлення флоту, інфраструктури та систем раннього реагування,” — сказав один із членів міської ради, який відмовився бути названим через триваюче розслідування.Поки триває перевірка технічного стану автобуса, CMSD пообіцяли публічно оприлюднити висновки за результатами внутрішньої оцінки. Пресслужба округу також зазначила, що інші шкільні маршрути не зазнали змін і автобусні перевезення працюють за розкладом.

АКРОН, Огайо — У п’ятницю ввечері потужний грозовий шторм обрушився на Північний Схід Огайо, залишивши за собою темряву, повалені дерева та майже 80 000 домогосподарств без електроенергії. Округ Самміт, серце регіону, постраждав найбільше: 45 867 абонентів опинилися без світла, а хаос від стихії відчувається від Клівленда до сільських куточків округу Вейн. Компанія FirstEnergy, головний постачальник електроенергії в регіоні, бореться з наслідками, але для багатьох жителів ця ніч стала випробуванням стійкості в умовах природної люті.Станом на 12:35 суботи, за даними FirstEnergy, масштаби відключень вражають: 10 482 абоненти в окрузі Старк, 7 896 у Портеджі, 4 014 у Вейні, 2 195 у Річленді, 2 399 у Куяхозі, 1 597 у Медині та 1 210 у Лорейні залишилися без електрики. Штормове попередження, оголошене Національною метеорологічною службою до 4:00 ранку суботи, охопило округи Старк, Махонінг, Медина, Самміт, Трамбулл і Портедж, попереджаючи про сильні пориви вітру, блискавки та можливі локальні повені.Стихія без милосердяШторм, що налетів із заходу, приніс із собою вітри швидкістю до 70 миль на годину, які виривали з корінням дерева та обривали лінії електропередач. У місті Акрон, найбільшому в окрузі Самміт, вулиці встелилися гілками, а в деяких районах уламки перекриті проїжджу частину. «Це було як у кіно про апокаліпсис, — розповідає Лінда Картер, жителька Кантону, чий будинок залишився без світла після того, як трансформатор поблизу вибухнув від удару блискавки. — Спалахи, гуркіт, а потім — темрява».За інсайдерською інформацією, FirstEnergy мобілізувала додаткові бригади з сусідніх штатів, але відновлення електропостачання може затягнутися через масштаб пошкоджень. «Деякі лінії буквально розірвані, — повідомило джерело в компанії. — Ми працюємо цілодобово, але в найвіддаленіших районах людям доведеться чекати до неділі». У Куяхозі та Самміті, де вже відновлено електрику для тисяч абонентів, прогрес помітний, але в Старку та Портеджі ситуація залишається критичною.Громади в темряві, але не без надіїДля жителів Північного Сходу Огайо, де суворі зими та раптові шторми не рідкість, відключення електроенергії — знайоме випробування. Проте масштаби цього удару стихії змусили багатьох переглянути свою готовність. У Барбертоні, передмісті Акрона, місцеві жителі вишикувалися в черги за генераторами та батарейками, а волонтери роздавали воду й ковдри в громадських центрах. «Ми тримаємося разом, — каже Джеймс Вілсон, організатор допомоги в окрузі Старк. — Але без світла й тепла в травні — це не жарти».Мер Акрона Ден Горріган закликав жителів до терпіння, пообіцявши, що місто координує зусилля з FirstEnergy та місцевими службами порятунку. «Це не перший наш шторм, і не останній, — заявив він на пресконференції. — Але ми подолаємо це разом». Тим часом у Клівленді, де відключення торкнулися меншої кількості людей, Cleveland Public Power повідомила про локальні збої, які вже усуваються.Виклики клімату та інфраструктуриЦей шторм — не просто природне лихо, а дзеркало ширших проблем, із якими стикається Огайо. За даними метеорологів, сильні грози стають частішими через кліматичні зміни, які підсилюють екстремальні погодні явища. Водночас застарілаF:\media\image1.jpeg) Інфраструктура електромереж Огайо, значна частина якої збудована в середині XX століття, дедалі частіше не витримує навантажень. «Ми не інвестували достатньо в модернізацію, — зазначає Ерік Вайт, енергетичний аналітик із Клівленда. — Кожен новий шторм оголює цю вразливість».У кулуарах місцевої влади подейкують про плани оновлення електромереж, але бюджетні обмеження та політичні розбіжності гальмують прогрес. «Це питання не одного року чи навіть десятиріччя, — додає Вайт. — Але якщо ми не почнемо зараз, такі відключення стануть нашою новою реальністю».Погляд у майбутнєПоки бригади FirstEnergy прокладають шлях через повалені дерева та обірвані дроти, жителі Огайо демонструють притаманну їм стійкість. У Кантона шкільний спортзал перетворився на тимчасовий притулок, де сусіди діляться їжею та історіями. У Медині волонтери розвозять ліхтарики для літніх людей. Ці маленькі акти солідарності — нагадування, що навіть у найтемніші часи громада може сяяти.Але за межами цих зворушливих моментів лежить сувора правда: Північний Схід Огайо, як і багато регіонів Америки, стоїть на роздоріжжі. Чи стане цей шторм поштовхом до змін, чи просто черговим розділом у хроніці боротьби з природою та застарілою інфраструктурою? Поки жителі заряджають ліхтарі та чекають на повернення світла, відповідь на це питання залишається такою ж невизначеною, як травневе небо над Огайо.

КЛІВЛЕНД, Огайо — У темряві передсвітанкової години, коли Західна 44-а вулиця в Клівленді дрімала в тиші, спокій житлового району розірвав оглушливий гуркіт. Близько 3:15 ночі 25-річний чоловік на шаленій швидкості втратив контроль над своїм автомобілем, врізався в дерево, а потім протаранив будинок на розі з Дейзі-авеню. Аварія, що залишила будинок із зяючими ранами в стінах, а водія — під уламками машини, стала черговим нагадуванням про крихкість життя в місті, яке бореться з дорожніми трагедіями.Поліція Клівленда, яка прибула на місце події за лічені хвилини, виявила жахливу сцену: понівечений автомобіль, наполовину вбудований у цегляну стіну будинку, і водія, затиснутого під металом. Рятувальникам знадобилися спеціальні інструменти, щоб витягти молодого чоловіка, якого зрештою доправили до лікарні MetroHealth у критичному стані. «Це диво, що він досі живий», — зазначив один із офіцерів на місці, чиє ім’я не розголошується, описуючи хаос, що панував на перехресті.Будинок, скромна одноповерхова споруда, зазнав значних пошкоджень: фасад розтрощений, вікна розбиті, а внутрішні стіни частково обвалилися. Мешканці, сім’я з трьох осіб, дивом не постраждали, хоча їхній дім тепер непридатний для життя. «Ми прокинулися від звуку, ніби вибух, — розповідає Марія Гонсалес, сусідка, яка бачила, як рятувальники працювали під світлом ліхтарів. — Це могло закінчитися набагато гірше».Тіні ночі: Що призвело до аварії?Поліція поки не розкриває імені водія, посилаючись на триваюче розслідування, але попередні дані вказують на високу швидкість як ключовий фактор. За словами джерел, близьких до слідства, на дорозі не було слідів гальмування, що може свідчити про втрату контролю або відволікання водія. Тести на вміст алкоголю чи наркотиків ще не завершені, але в кулуарах правоохоронних органів шепочуться про можливу втому чи необережність, враховуючи пізню годину.Західна 44-а вулиця, вузька артерія в районі, відомому як Кларк-Фултон, не вперше стає ареною дорожніх інцидентів. Місцеві жителі роками скаржаться на перевищення швидкості та недостатнє освітлення. «Люди ганяють тут, ніби на трасі, — каже Хуан Родрігес, який живе за два квартали від місця аварії. — Ми просили лежачі поліцейські, але місто нас не чує». За даними департаменту транспорту Клівленда, у 2024 році в цьому районі зафіксовано щонайменше 12 аварій, хоча жодна не була настільки драматичною.Громада в шоці: Пошук відповідейДля Кларк-Фултона, робочого району з переважно латиноамериканським населенням, ця аварія — не просто новина, а удар по відчуттю безпеки. Мешканці, які зібралися біля понівеченого будинку вранці, виглядали розгубленими, обмінюючись історіями про попередні інциденти. «Це наш дім, наше сусідство, — каже Гонсалес, стискаючи каву в руках. — Ми не маємо куди йти, але тепер боїмося за своїх дітей».Міська влада вже пообіцяла оцінити структурну цілісність будинку й надати тимчасове житло постраждалій сім’ї. Але для багатьох у Клівленді цей інцидент піднімає ширші питання: від безпеки доріг до соціальних проблем, що штовхають молодих людей на ризиковані вчинки. За інсайдерською інформацією, місцева рада розглядає можливість встановлення додаткових знаків обмеження швидкості в районі, але бюджетні обмеження можуть загальмувати ці плани.Місто, що не спить, але втрачає пильністьКлівленд, місто, яке пишається своєю стійкістю, знову змушене замислитися над ціною безпечних вулиць. Аварія на Західній 44-й — це не лише історія одного водія чи одного будинку, а відображення системних викликів: недостатнього фінансування інфраструктури, браку превентивних заходів і культури, де швидкість іноді переважає обережність. Поки 25-річний чоловік бореться за життя в реанімації, а сім’я втрачає свій дім, громада Кларк-Фултона чекає не лише відповідей, а й дій.«Ми не можемо просто молитися, щоб таке не повторилося, — каже Родрігес, дивлячись на уламки, розкидані по газону. — Нам потрібні зміни, і то негайно». У місті, що не спить, ця ніч стала болючим нагадуванням: пильність — це не розкіш, а необхідність, без якої Клівленд ризикує втратити більше, ніж цегляні стіни.

АКРОН, Огайо — Цієї весни промислове серце Огайо б’ється в новому ритмі: місто Акрон розпочало амбітну кампанію з висадки 1800 дерев, щоб оживити свої найуразливіші райони та повернути зелену душу міському ландшафту. У К "переглянути на YouTube" Зосереджена на районах Кенмор, Самміт Лейк і Східний Акрон, ця ініціатива — не просто озеленення, а стратегічний крок для підвищення якості життя, зростання вартості нерухомості та боротьби з екологічними викликами. У місті, де асфальт часто домінує над природою, ці дерева символізують надію на більш зелене, здорове й процвітаюче майбутнє.Під лагідним весняним сонцем бригади лісівників, очолювані міським арбористом Метью Кнуллом, перетворюють голі вулиці на зелені коридори. Ліндсей Авеню, де раніше не було жодного дерева, тепер прикрашена молодими саджанцями, а на Бруклендс Драйв з’явилися дуби, про які просили місцеві родини. «Ми бачимо пряму залежність: більше дерев — вища вартість нерухомості, менше дерев — нижча», — пояснює Кнулл, чий ентузіазм заразливий. За його словами, райони з найнижчим рівнем лісистості, як Кенмор чи Східний Акрон, також мають найнижчу вартість житла, і місто прагне виправити цю несправедливість.Проект, що фінансується міським бюджетом, пропонує домовласникам безкоштовну посадку, догляд і навіть видалення дерев за потреби. Жителі можуть замовити дерево через гарячу лінію 311, вебсайт akronohio.gov/311 або мобільний додаток, обравши місцеві породи, такі як північний червоний дуб, ягідник чи цукровий клен. «Ми хочемо, щоб люди відчували причетність, — каже Кнулл. — Дехто боїться, що за дерево доведеться платити, але це наш подарунок місту». Мешканці, як Білл Лайонс із Хайленд-сквер, у захваті. «Коли ми дізналися, що на нашій ділянці посадять дуб, це було як подарунок долі», — ділиться він, радіючи, що місто обирає дерева, безпечні для тротуарів і доріг.За інсайдерською інформацією, ініціатива має глибше підґрунтя. Міська влада, стурбована екологічними проблемами, прагне не лише прикрасити вулиці, а й протистояти змінам клімату. Згідно з даними, дерева Акрона вже вилучили з повітря 1,2 мільйона фунтів забруднювачів і 70 113 тонн вуглецю, а також затримали 255 мільйонів галонів зливових вод, зменшивши навантаження на каналізаційну систему. У районах, де асфальт поглинає сонячне тепло, дерева знижують температуру, роблячи літні дні комфортнішими та скорочуючи витрати на кондиціонування.Проте не всі жителі одразу підтримують проект. Дехто побоюється, що дерева ускладнять догляд за газонами чи пошкодять інфраструктуру. Кнулл запевняє, що місто ретельно обирає породи та місця посадки, щоб уникнути проблем. «Ми не просто садимо дерева, ми будуємо майбутнє», — каже він, мріючи про день, коли Кенмор чи Самміт Лейк стануть зеленими оазами з квітучою економікою.Для Акрона, міста, що переживає економічні злети й падіння, ця ініціатива — більше, ніж озеленення. Це інвестиція в здоров’я, добробут і гордість громади. Жителі, як Лайонс, бачать у цьому знак: влада працює для людей. «Це не просто дерева, — каже він. — Це надія на краще завтра». Поки молоді саджанці пускають коріння, Акрон нагадує всім: навіть у промисловому серці Америки є місце для зеленого дива.

СТАМБУЛ — У величних залах палацу Долмабахче, де колись вершилася доля імперій, сьогодні розгортається нова драма: мирні переговори між Україною та росією, перші за три роки, потопають у хаосі, ретельно зрежисованому Кремлем. Сотні журналістів, що гудуть, мов вулик, біля Босфору, дипломати, які гарячково переписують плани, і лідери, що балансують на межі надії та розчарування, — усе це, здається, грає на руку москві. Як зазначає головний кореспондент CNN із питань міжнародної безпеки Нік Пейтон Волш, пишучи з Києва, «Кремль отримав саме те, чого хотів, а Білий дім, схоже, мало що може з цим зробити».Фото: Getty ImagesШахи на Босфорі: путін тримає паузуТри дні світ затамував подих, чекаючи, кого росія відправить до Стамбула. Відмова президента Володимира путіна особисто брати участь у переговорах, запропонованих ним же, стала не просто дипломатичним маневром, а майстерним ходом, що залишив усіх у підвішеному стані. Замість себе путін надіслав делегацію другого ешелону на чолі з кремлівським помічником Володимиром Мединським, якого президент України Володимир Зеленський назвав «декоративним». «Це не переговори, це вистава», — заявив Зеленський у Анкарі, стоячи поруч із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, чий нейтралітет у цій війні дедалі більше тріщить по швах.Рішення путіна, яке аналітики називають «добре прорахованим ризиком», спрацювало бездоганно. Відповідь президента США Дональда Трампа була саме такою, на яку розраховував Кремль: «Нічого не станеться, поки я не зустрінуся з путіним». Ці слова, сказані на борту Air Force One дорогою до Абу-Дабі, перекреслили тижні дипломатичних зусиль і перенесли фокус на гіпотетичну двосторонню зустріч лідерів США та росії. «путін отримав карт-бланш, — зазначає Волш. — Він може тягнути час, поки Трамп не зробить наступний крок».За інсайдерською інформацією, у кулуарах Білого дому зростає роздратування через те, що Трамп, здається, дозволяє путіну диктувати темп. Джерела, близькі до адміністрації, кажуть, що Трамп розглядає можливість зустрічі з путіним уже найближчим часом, можливо, на нейтральній території, як-от у Перській затоці. Але поспішати Кремлю немає куди. путін, випробувавши межі погроз «потужними санкціями» від Франції та інших європейських союзників України, переконався: Захід розділений, а Трамп — його найкращий козир.Зеленський у пастці: Жест заради ТрампаДля президента Зеленського Стамбул став випробуванням політичної еквілібристики. Його рішення відправити до Туреччини делегацію на чолі з міністром оборони Рустемом Умєровим було продиктовано не стільки вірою в успіх переговорів, скільки необхідністю зберегти прихильність Трампа. «Київ має демонструвати готовність до будь-яких кроків заради миру, — пише Волш, — інакше прокремлівські голоси в оточенні Трампа посиляться, а підтримка України може зійти нанівець».Це делікатне балансування. Зеленський, який прибув до Анкари для зустрічі з Ердоганом, свідомо уникав Стамбула, щоб не виглядати тим, хто чекає на милість путіна. Але його присутність у Туреччині — це сигнал Трампу: Україна готова грати за його правилами, навіть якщо це означає участь у переговорах із «декоративною» російською делегацією. «Це жест поваги до президента Трампа», — відкрито заявив Зеленський, підкреслюючи, що його головна мета — утримати США в грі.Проте ця стратегія несе ризики. У Києві, за словами джерел, близьких до Офісу президента, зростає занепокоєння, що поступки в риториці чи форматі переговорів можуть бути сприйняті як слабкість. Українська делегація в Стамбулі отримала чіткий мандат: наполягати на 30-денному припиненні вогню, поверненні викрадених росією дітей і повному обміні полоненими. Але без участі путіна ці вимоги звучать як крик у порожнечу.Хаос як зброя: Кремль грає на нервахКореспондентка CNN Клер Себастьян, яка висвітлювала події в Стамбулі, описує сцену біля палацу Долмабахче як «театр абсурду». Двісті журналістів, десятки операторів і жодної ясності: хто приїде, коли і чи почнуться переговори взагалі. «Очікувати краще, ніж знати результат», — цинічно зауважив Станіслав Іващенко, кореспондент російського видання «Звєзда», натякаючи на втому від війни, але водночас підкреслюючи непохитність позиції москви.Цей хаос — не випадковість, а стратегія. путін, запропонувавши переговори в Стамбулі після ультиматуму Заходу про 30-денне перемир’я або нові санкції, обрав «третій шлях», що дозволяє йому зберігати контроль. Відновлення переговорів на тому ж місці й із тими ж людьми, що в 2022 році, — це не лише символізм, а й сигнал: росія не поступиться. «путін не поспішає, — зазначає Себастьян. — Він тримає всіх у напрузі, поки його війська просуваються на Донбасі».російська делегація, очолювана Мединським, не має повноважень для серйозних рішень, що лише поглиблює скептицизм. «Ми прийшли для серйозної розмови, а росіяни висувають умови», — заявив анонімний український дипломат, звинувачуючи москву в намірі затягувати процес. Кремль, зі свого боку, звинувачує Київ у «театральності», створюючи димову завісу, що приховує його власні маніпуляції.Трамп і путін: Танець двох лідерівУ центрі цього хаосу — Дональд Трамп, чия непередбачуваність додає переговорному процесу вибуховості. Його заяви про те, що «нічого не станеться» без його зустрічі з путіним, не лише підіграють Кремлю, а й ставлять Україну в незручне становище. «Трамп хоче угоди, яку він зможе продати як перемогу, — зазначає джерело в Держдепартаменті. — Але він недооцінює, наскільки путін грає в довгу».росія, зі свого боку, пильно стежить за кожним словом Трампа, сподіваючись на перезавантаження відносин. За інформацією з дипломатичних кіл, москва розраховує, що Трамп, роздратований повільним прогресом, може піти на поступки, як-от визнання анексії Криму чи замороження лінії фронту. Поки що президент США утримує інтригу, то натякаючи на поїздку до Стамбула, то заявляючи, що повертається додому.Для України кожен день цього дипломатичного танцю — це випробування. Зеленський, який ще місяць тому публічно сперечався з Трампом у Овальному кабінеті, тепер змушений демонструвати лояльність, щоб зберегти американську підтримку. Але в очах українців, які щодня чують сирени повітряної тривоги, ці переговори дедалі більше схожі на гру, в якій Київ — не гравець, а ставка.Що далі?Поки палац Долмабахче залишається ареною дипломатичних маневрів, а Босфор віддзеркалює напругу світу, що чекає на результат, одне ясно: Кремль отримав ініціативу. путін, тримаючи всіх у невизначеності, зміцнює свої позиції, тоді як Україна змушена доводити свою готовність до миру перед єдиною аудиторією, що має значення, — Дональдом Трампом. Чи стане зустріч Трампа й путіна рятівним проривом, чи черговим актом у цій грі, залежить від того, хто швидше втомиться: Білий дім чи Кремль. Але поки що, як іронічно зауважив один турецький дипломат, «Стамбул знову став містом, де ми всі чекаємо на Годо».

КЛІВЛЕНД, Огайо — У штаті, де податки на нерухомість стали непосильним тягарем для багатьох домовласників, громадянський рух набирає сили, кидаючи виклик багаторічній системі оподаткування. Група мешканців, очолювана активісткою з Лейквуда Бет Блекмарр, прагне внести до листопадового бюлетеня поправку до Конституції Огайо, яка скасує податки на нерухомість. Для тисяч громадян, як-от Марлен Хоман із Клівленда, це не просто політична ініціатива — це питання виживання.«Коли ти живеш на соціальне забезпечення, кожен додатковий долар у податковому рахунку — це удар», — каже Хоман, чий голос тремтить від обурення. Її податки на нерухомість зросли до рекордних висот, і вона не самотня. Переоцінки майна та схвалені виборцями підвищення податків змусили багатьох жителів Огайо задуматися про продаж своїх домівок — або навіть залишити їх через неможливість платити. «Де цьому кінець?» — запитує Хоман, і це питання лунає по всьому штату.Організація «Громадяни за реформу податку на нерухомість», яку очолює Блекмарр, стала голосом тих, хто відчуває себе покинутим законодавцями. «Нічого не робиться — абсолютно нічого», — заявляє вона з пристрастю, що відображає розчарування багатьох. Її рух — це не просто протест, а спроба повернути владу людям. Поправка, яку вони просувають, може кардинально змінити фінансовий ландшафт Огайо, але її шлях до бюлетеня сповнений перешкод.Законодавці штату, схоже, не поспішають братися за проблему. Спікер Палати представників Метт Хаффман доручив республіканцю Девіду Томасу розробити законопроект про зниження податків на нерухомість, але закликає до терпіння. «Ми хочемо зробити це правильно, без поспішних рішень», — каже Томас, визнаючи занепокоєння громадян, але уникаючи конкретних обіцянок. За інсайдерською інформацією, у кулуарах Капітолію точаться дискусії про політичні ризики таких реформ, адже податки на нерухомість — це основа фінансування місцевих шкіл, поліції та інших служб.Губернатор Майк ДеВайн висловив серйозні побоювання щодо наслідків скасування податків. «Я розумію розчарування людей, але вони мають пояснити, як фінансуватимуться школи, поліція, усе те, що ми цінуємо в Огайо», — заявив він, назвавши це «моральним зобов’язанням». У деяких районах, як-от Клівленд, до 80% шкільних бюджетів залежить від податків на нерухомість. Без них система освіти може опинитися на межі колапсу.Блекмарр, однак, не здається. Вона пропонує альтернативні рішення, такі як податок на доходи шкільних округів (SDIT), який міг би збалансувати втрати. «Є інші способи, — наполягає вона. — Ми не кажемо, що школи мають залишитися без фінансування. Ми кажемо, що нинішня система несправедлива». Її рух — це не лише про скасування податків, а й про повернення голосу людям. «Це повернення влади народу», — заявляє Блекмарр, і її слова резонують із тими, хто втомився чекати дій від влади.У середу Державна виборча комісія Огайо вирішить, чи дозволити «Громадянам за реформу» розпочати збір підписів для внесення поправки до бюлетеня. Цей момент може стати переломним для руху, який уже залучив тисячі прихильників. Проте навіть якщо ініціатива потрапить на голосування, її успіх не гарантований. Опитування, проведені місцевими аналітиками, показують, що багато виборців підтримують ідею зниження податків, але побоюються наслідків для місцевих громад.Для Марлен Хоман та інших домовласників Огайо ця боротьба — не просто політична. Це питання гідності, права залишатися у власних домівках і віри в те, що система може працювати для людей, а не проти них. Поки штат стоїть на роздоріжжі, рух Блекмарр нагадує: коли законодавці зволікають, громадяни готові брати справу у свої руки. Чи почують їх у Колумбусі — чи доведеться Огайо пройти через референдум, щоб змінити правила гри, — покаже час.

У травні 2025 року, коли дух боротьби заливає вулиці українських міст, а діаспора від Нью-Йорка до Сіднея вдягає барвисті сорочки, світ відзначає День Вишиванки — свято, що стало гімном національній гордості, незламності та любові до України. Цей день, який щороку припадає на третій четвер травня, є не просто даниною традиційному одягу, а потужним символом культурної спадщини, що об’єднує українців у їхній боротьбі за свободу та ідентичність, особливо на тлі війни з росією.Витоки вишиванки: від давнини до сучасностіВишиванка — це не просто одяг, а код нації, витканий із ниток історії. Її коріння сягає тисячоліть, до часів трипільської культури, коли геометричні орнаменти на тканинах були не лише прикрасою, а й оберегами, що захищали від зла. Кожен регіон України вплітав у вишивку власну душу: червоно-чорні візерунки Полтавщини розповідали про пристрасть і боротьбу, ніжні квіти Поділля — про любов до землі, а строгі ромби Полісся — про мудрість предків. Використовуючи лише лляні чи конопляні тканини та природні барвники, майстрині століттями передавали мистецтво вишивки від покоління до покоління, зберігаючи його як святиню.У XIX столітті вишиванка стала маркером національної свідомості. Під час польських і російських окупацій, коли українська мова та культура зазнавали утисків, вишита сорочка залишалася актом тихого спротиву. «Це був спосіб сказати: ми є, ми живі», — зазначає Олена Скрипка, історик із Київського національного університету. У XX столітті, попри радянські репресії, вишиванка зберігала свою силу, стаючи символом дисидентів і борців за незалежність.День Вишиванки: від студентської ініціативи до глобального святаДень Вишиванки народився 2006 року в Чернівцях завдяки студентці Лесі Воронюк, яка запропонувала один день присвятити носінню традиційного одягу. Ідея, що почалася як локальна акція, за лічені роки охопила всю Україну, а згодом — світ. Сьогодні це свято, яке не має офіційного статусу, але має неймовірну силу: від маленьких сіл до мегаполісів, від Капітолію у Вашингтоні до Єлисейських Полів у Парижі, люди вдягають вишиванки, щоб висловити солідарність із Україною.У 2025 році День Вишиванки набуває особливого значення. На тлі триваючої війни з росією, яка з 2014 року, а особливо з 2022-го, намагається знищити українську ідентичність, вишиванка стала символом незламності. «Кожен стібок — це наша відповідь агресору, — каже Марія Коваль, дизайнерка вишиванок із Львова, чиї роботи носять у Європі та США. — Це не просто тканина, це наша броня». У містах, що зазнали російських обстрілів, як Харків чи Запоріжжя, люди вдягають вишиванки на знак того, що культура сильніша за ракети.Любов до України: єдність через океаниДень Вишиванки — це також свято діаспори, яка зберігає любов до України за тисячі кілометрів від батьківщини. У США, де проживає понад мільйон українців, свято відзначають із розмахом. У Чикаго, де українська громада одна з найбільших, на центральних площах проходять паради у вишиванках, а в Нью-Йорку біля Українського інституту Америки влаштовують ярмарки з традиційними сорочками та майстер-класами з вишивки. «Для нас це спосіб залишатися українцями, навіть якщо ми народилися тут», — ділиться Анна Гринишин, організаторка заходів у Детройті, чия сім’я емігрувала після Другої світової війни.У 2025 році підтримка України в США набула нового масштабу. За інсайдерською інформацією, американські конгресмени, які виступають за військову та гуманітарну допомогу Києву, планують приєднатися до святкувань, вдягнувши вишиванки на знак солідарності. У містах від Лос-Анджелеса до Маямі українські громади організовують благодійні вечори, щоб зібрати кошти для Збройних сил України та постраждалих від війни.Світова підтримка не менш вражаюча. У Канаді, Австралії, Німеччині та навіть Японії українські діаспори та їхні союзники влаштовують флешмоби, концерти й виставки, присвячені вишиванці. У Лондоні минулого року на Трафалгарській площі сотні людей у вишитих сорочках утворили живий тризуб, і організатори обіцяють повторити акцію цього травня. «Вишиванка стала глобальним символом свободи, — каже Оксана Левчук, активістка з Торонто. — Вона об’єднує нас усіх».Боротьба і спадщина: вишиванка як символ опоруУ 2025 році День Вишиванки як і в попередні роки відображає дух українців у війні з росією. На фронті солдати носять вишиванки під бронежилетами, а в тилу волонтери вишивають сорочки для поранених бійців. «Це нагадує нам, за що ми боремося, — каже капітан ЗСУ Олексій Шевчук із Дніпра. — Наша культура — це те, що росія хоче знищити, але вона ніколи не переможе».Національна спадщина, втілена у вишиванці, стала щитом проти спроб русифікації. У тимчасово окупованих регіонах, як-от Херсон чи Мелітополь, люди ризикують життям, носячи вишиті сорочки на знак протесту. У звільнених містах, як Ірпінь чи Буча, День Вишиванки цього року планують відзначити з особливим розмахом, щоб підкреслити перемогу духу над руйнуванням.Майбутнє вишиванки: від традиції до модернуСьогодні вишиванка переживає ренесанс. Сучасні дизайнери, як-от Віта Кін чи Юлія Магдич, поєднують традиційні орнаменти з модними кроями, роблячи вишиті сорочки популярними на світових подіумах. У 2025 році в Парижі планується показ колекції, натхненної українською вишивкою, а в Нью-Йорку українські бренди відкривають нові бутики. «Вишиванка — це не архаїка, це вічність», — каже Магдич, чиї роботи носили голлівудські зірки.День Вишиванки 2025 року — це не лише свято, а й нагадування: Україна жива, її культура процвітає, а її люди — незламні. Від київських бульварів до бруклінських вулиць, від фронтових окопів до світових столиць, вишиванка об’єднує мільйони сердець. У світі, що палає війнами й поділами, вона залишається символом любові, стійкості й надії — ниткою, що з’єднує минуле з майбутнім і Україну з усім світом.

ЧИКАГО — Місто, що славиться своїми хмарочосами та невпинним ритмом, стикається з невидимою, але грізною загрозою: Чикаго повільно опускається. Нове дослідження, опубліковане 8 травня в журналі Nature Cities, виявило, що 98% території міста зазнає просідання землі — явища, яке загрожує повенями, пошкодженням будівель і довгостроковими економічними потрясіннями. Ця «тиха небезпека», як її називають учені, ставить перед владою Чикаго складне завдання: як захистити мегаполіс, що тоне під вагою власного прогресу.Дослідження, яке охопило 28 найбільш населених міст США, показало, що 25 із них страждають від просідання землі. У Чикаго ситуація особливо тривожна: місто належить до дев’яти мегаполісів, де земля опускається зі швидкістю понад два міліметри на рік. Вимірювання, проведені з 2015 по 2021 рік, виявили, що практично жоден куточок Чикаго не застрахований від цього процесу. Дослідники вказують на два головні чинники: надмірний видобуток підземних вод і невпинна урбанізація, які, за їхніми прогнозами, лише посиляться через зміну клімату.«Чикаго стоїть на хиткому ґрунті, і ми буквально підриваємо його стабільність, — зазначає Алессандро Ротта Лоріа, доцент кафедри будівництва та інженерії навколишнього середовища Північно-Західного університету, чиї попередні дослідження вже били на сполох. — Ми не просто будуємо місто, ми змінюємо саму землю під ним». Його команда ще у 2023 році виявила, що в районі Loop просідання посилюється через «підземну зміну клімату» — тепло, яке випромінюють будівлі, проникає в ґрунт і стискає глинисті породи, на яких стоїть Чикаго. Дослідження, проведене за допомогою 150 температурних датчиків, показало, що температура під Loop на 10 градусів Цельсія вища, ніж під Грант-парком, що прискорює деформацію ґрунту.За інсайдерською інформацією, міська влада Чикаго поки що не має комплексного плану боротьби з цією кризою. Дослідники наполягають на термінових заходах: від ретельного картографування зон ризику до обмеження видобутку підземних вод і заборони на інтенсивну забудову в уразливих районах. Вони також рекомендують обладнати нові та існуючі будівлі теплоізоляцією, щоб зменшити тепловий вплив на ґрунт. Проте ці заходи вимагають значних інвестицій і політичної волі, що може стати проблемою в місті, яке вже бореться з бюджетними викликами.Жителі Чикаго, від бізнесменів у Loop до сімей у віддалених кварталах, дедалі більше відчувають тривогу. Просідання землі загрожує не лише структурною цілісністю будівель, а й посиленням повеней — проблемою, яка вже стала хронічною через близькість озера Мічиган і часті зливи. «Це як повільна катастрофа, — каже місцевий інженер, який побажав залишитися анонімним. — Ми бачимо тріщини в фундаментах, нерівності на дорогах, але більшість людей не усвідомлюють, що причина глибша, ніж здається».Для Чикаго, міста, яке завжди пишалося своєю стійкістю, просідання землі стало новим випробуванням. Учені попереджають, що без рішучих дій ризики тільки зростатимуть, особливо в умовах кліматичних змін, які обіцяють більше опадів і екстремальних погодних явищ. Поки хмарочоси Чикаго продовжують цілувати небо, земля під ними повільно відступає, нагадуючи, що навіть найвеличніші міста не застраховані від сил природи. Питання тепер у тому, чи зможе Чикаго адаптуватися, перш ніж ця тиха небезпека перетвориться на гучну катастрофу.

Гоумстед, Флорида — У момент, що водночас символізує повернення до традицій і новий стратегічний курс, NASCAR оголосила у вівторок: чемпіонський уїк-енд 2026 року відбудеться на знаковій трасі Homestead-Miami Speedway. Це означає, що вперше за сім років саме тут буде короновано чемпіонів трьох головних серій NASCAR — Truck Series, Xfinity Series і найвищого дивізіону Cup Series.Але, як свідчать останні заяви керівництва, це не лише про повернення. Це — початок ротаційної формули, яка, за словами NASCAR, має на меті «перерозподіл драматичного фіналу сезону між ключовими ринками та історичними аренами автоспорту».“Це не просто географія — це новий рівень випробувань для гонщиків і нові емоції для фанатів,” — зазначив Бен Кеннеді, виконавчий віцепрезидент NASCAR, додавши, що формат створить “динамічний, несподіваний фінал кожного року.”Вибір Гоумстеда — не випадковість, а стратегічне визнання ролі цієї арени в історії NASCAR. Від 2002 до 2019 року саме ця траса була сценічним тлом для вирішальних моментів сезону. Вона стала чемпіонською кузнею для легенд: Кайл Буш здобував титули тут двічі, Бред Кеселовскі — у 2012-му, Джоуї Логано — у 2018-му. І, звісно, Джиммі Джонсон, семиразовий чемпіон, закарбував своє ім’я в асфальті Гоумстеда, де кожен із його титулів завершувався триумфальним фінішем на півдні Флориди. Саме тут тунель було названо його іменем — унікальна честь навіть за мірками NASCAR.Від 2020 року фінал сезону проводився в Феніксі — трансфер, що спочатку сприймався як експеримент, але закріпився на кілька років. Проте вже тоді в кулуарах ходили розмови про повернення до моделі «плаваючого фіналу», яка дозволяє організаторам адаптувати формат до вимог сучасного ринку та медіа-пейзажу.“Сучасний фанат — мобільний, мультиплатформенний, розмаїтий. Він очікує несподіваного. Ми не лише продаємо квитки на трасу — ми транслюємо емоції в кожен дім,” — каже один з аналітиків NBC Sports, який попросив не називати його імені, коментуючи зміну формату.2026 рік ознаменує нову еру: традиція повертається на знайомий трек, але вже в новому форматі — як частина ротаційної стратегії. Після нього чемпіонські уїк-енди, ймовірно, кочуватимуть між історичними локаціями — Чикаго, Атланта, Шарлотт, можливо, навіть новими міськими трасами, які зараз лише проєктуються.Гоумстед отримав шанс ще раз стати місцем, де сльози радості змішуються з пилом треку, де історія переписується з кожним поворотом керма, і де десятки тисяч вболівальників стануть свідками народження нового чемпіона — або легенди.