У травні 2025 року, коли дух боротьби заливає вулиці українських міст, а діаспора від Нью-Йорка до Сіднея вдягає барвисті сорочки, світ відзначає День Вишиванки — свято, що стало гімном національній гордості, незламності та любові до України. Цей день, який щороку припадає на третій четвер травня, є не просто даниною традиційному одягу, а потужним символом культурної спадщини, що об’єднує українців у їхній боротьбі за свободу та ідентичність, особливо на тлі війни з росією.
Витоки вишиванки: від давнини до сучасності
Вишиванка — це не просто одяг, а код нації, витканий із ниток історії. Її коріння сягає тисячоліть, до часів трипільської культури, коли геометричні орнаменти на тканинах були не лише прикрасою, а й оберегами, що захищали від зла. Кожен регіон України вплітав у вишивку власну душу: червоно-чорні візерунки Полтавщини розповідали про пристрасть і боротьбу, ніжні квіти Поділля — про любов до землі, а строгі ромби Полісся — про мудрість предків. Використовуючи лише лляні чи конопляні тканини та природні барвники, майстрині століттями передавали мистецтво вишивки від покоління до покоління, зберігаючи його як святиню.
У XIX столітті вишиванка стала маркером національної свідомості. Під час польських і російських окупацій, коли українська мова та культура зазнавали утисків, вишита сорочка залишалася актом тихого спротиву. «Це був спосіб сказати: ми є, ми живі», — зазначає Олена Скрипка, історик із Київського національного університету. У XX столітті, попри радянські репресії, вишиванка зберігала свою силу, стаючи символом дисидентів і борців за незалежність.
День Вишиванки: від студентської ініціативи до глобального свята
День Вишиванки народився 2006 року в Чернівцях завдяки студентці Лесі Воронюк, яка запропонувала один день присвятити носінню традиційного одягу. Ідея, що почалася як локальна акція, за лічені роки охопила всю Україну, а згодом — світ. Сьогодні це свято, яке не має офіційного статусу, але має неймовірну силу: від маленьких сіл до мегаполісів, від Капітолію у Вашингтоні до Єлисейських Полів у Парижі, люди вдягають вишиванки, щоб висловити солідарність із Україною.
У 2025 році День Вишиванки набуває особливого значення. На тлі триваючої війни з росією, яка з 2014 року, а особливо з 2022-го, намагається знищити українську ідентичність, вишиванка стала символом незламності. «Кожен стібок — це наша відповідь агресору, — каже Марія Коваль, дизайнерка вишиванок із Львова, чиї роботи носять у Європі та США. — Це не просто тканина, це наша броня». У містах, що зазнали російських обстрілів, як Харків чи Запоріжжя, люди вдягають вишиванки на знак того, що культура сильніша за ракети.
Любов до України: єдність через океани
День Вишиванки — це також свято діаспори, яка зберігає любов до України за тисячі кілометрів від батьківщини. У США, де проживає понад мільйон українців, свято відзначають із розмахом. У Чикаго, де українська громада одна з найбільших, на центральних площах проходять паради у вишиванках, а в Нью-Йорку біля Українського інституту Америки влаштовують ярмарки з традиційними сорочками та майстер-класами з вишивки. «Для нас це спосіб залишатися українцями, навіть якщо ми народилися тут», — ділиться Анна Гринишин, організаторка заходів у Детройті, чия сім’я емігрувала після Другої світової війни.
У 2025 році підтримка України в США набула нового масштабу. За інсайдерською інформацією, американські конгресмени, які виступають за військову та гуманітарну допомогу Києву, планують приєднатися до святкувань, вдягнувши вишиванки на знак солідарності. У містах від Лос-Анджелеса до Маямі українські громади організовують благодійні вечори, щоб зібрати кошти для Збройних сил України та постраждалих від війни.
Світова підтримка не менш вражаюча. У Канаді, Австралії, Німеччині та навіть Японії українські діаспори та їхні союзники влаштовують флешмоби, концерти й виставки, присвячені вишиванці. У Лондоні минулого року на Трафалгарській площі сотні людей у вишитих сорочках утворили живий тризуб, і організатори обіцяють повторити акцію цього травня. «Вишиванка стала глобальним символом свободи, — каже Оксана Левчук, активістка з Торонто. — Вона об’єднує нас усіх».
Боротьба і спадщина: вишиванка як символ опору
У 2025 році День Вишиванки як і в попередні роки відображає дух українців у війні з росією. На фронті солдати носять вишиванки під бронежилетами, а в тилу волонтери вишивають сорочки для поранених бійців. «Це нагадує нам, за що ми боремося, — каже капітан ЗСУ Олексій Шевчук із Дніпра. — Наша культура — це те, що росія хоче знищити, але вона ніколи не переможе».
Національна спадщина, втілена у вишиванці, стала щитом проти спроб русифікації. У тимчасово окупованих регіонах, як-от Херсон чи Мелітополь, люди ризикують життям, носячи вишиті сорочки на знак протесту. У звільнених містах, як Ірпінь чи Буча, День Вишиванки цього року планують відзначити з особливим розмахом, щоб підкреслити перемогу духу над руйнуванням.
Майбутнє вишиванки: від традиції до модерну
Сьогодні вишиванка переживає ренесанс. Сучасні дизайнери, як-от Віта Кін чи Юлія Магдич, поєднують традиційні орнаменти з модними кроями, роблячи вишиті сорочки популярними на світових подіумах. У 2025 році в Парижі планується показ колекції, натхненної українською вишивкою, а в Нью-Йорку українські бренди відкривають нові бутики. «Вишиванка — це не архаїка, це вічність», — каже Магдич, чиї роботи носили голлівудські зірки.
День Вишиванки 2025 року — це не лише свято, а й нагадування: Україна жива, її культура процвітає, а її люди — незламні. Від київських бульварів до бруклінських вулиць, від фронтових окопів до світових столиць, вишиванка об’єднує мільйони сердець. У світі, що палає війнами й поділами, вона залишається символом любові, стійкості й надії — ниткою, що з’єднує минуле з майбутнім і Україну з усім світом.
